Верзун, -на, м. Кожаный лапоть. І так злиденно іскривився, що став похожим на верзун.
Вид, -ду, м.
1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Увесь вид кропивою пожалив.
2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Ум. видок, видочок.
Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл.
1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер.
2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Голосниця, -ці, ж.
1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць.
2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви.
Джиджури́тися, -рю́ся, -ри́шся, гл. Принаряживаться, кокетничать.
Коцарка, -ки, ж. Коверница. Сумцовъ Культ. переж. № 18. Харьковскія коцарки. .
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
П'ятнадцятий, -а, -е. Пятнадцатый.
Реберечко, -ка, с. Ум. отъ ребро.
Тиснути, -ну, -неш, гл.
1) Жать, прижимать, давить. Чого ти мене так тиснеш за руку? Самого наче хто за серце тисне.
2) Втискивать, пихать. Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне. Кислий — та в рот тисне.
3) Тѣснить. Чи не той то козак Нечай, що ляшеньків тисне.
4) Угнетать, притѣснять.
