Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позоряти

Позоряти, -ря́ю, -єш, гл. ? Ой всі поля самарськії позоряли, тільки вони не зоряли, що в річки Са марки, а в кринички Салтанки, де три терни дрібненьких, де два байраки зелененьких. Мет. 437.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОРЯТИ"
Вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Дью́ндзя, -зі, ж. Раст. Malva mauritiana. Cм. дзіндзівер. ЗЮЗО. І. 128.
Зп.. = сп..
Машини́стий, -того, м. Машинистъ. Мнж. 143.
Позагублювати, -люю, -єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Розбазікатися, -каюся, -єшся, гл. Разболтаться, разговориться. Перше сидів смутний, а далі як розбазікався, то аж нудно стало.
Слюсарський, -а, -е. Слесарскій.
Товк I, -ку, м. Толкъ. У нашому пов — ку чортимає шовку. Ном. № 6655.
Чарівництво, -ва, с. Волшебство, колдовство. Желех.  
Чимсати, -саю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4. Вх. Зн. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.