Злувати, злую, -єш, гл. Быть злымъ, сердиться. На кого ж ти, мій миленький, злуєш, що мою білу постіль гайнуєш?
Кадження, -ня, с. Кажденіе. Множество народу молилось із надвору під час кадження.
Кулибка, -ки, ж. Родъ печенаго хлѣба. Скажіть, синки, своїм жінкам, щоб вони напекли кулибок.
Навчи́телька, -ки, ж. Учительница.
Пекарити, -рю, -риш, гл. = пекарювати.
Порати, -раю, -єш, гл.
1) Обрабатывать (землю), убирать (хлѣбъ). Порати город. Порали ярину.
2) Ухаживать (за скотомъ). Пішов порати скотину.
Порічки, -чок, ж. мн. Красная смородина, Rhus rubrum L.
Пруг, -га, м. 1) Кромка, край матеріи. 2) Ребро многогранника, грань. 3) = упруг. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. 4) мн. Черты. Ум. пружок.
Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати.
Цінований, -а, -е. Обдѣланный въ олово? Ціновану пляшку виймав, шрубок одшрубував, оковити-горілки наливав.
