Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позоряти

Позоряти, -ря́ю, -єш, гл. ? Ой всі поля самарськії позоряли, тільки вони не зоряли, що в річки Са марки, а в кринички Салтанки, де три терни дрібненьких, де два байраки зелененьких. Мет. 437.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОРЯТИ"
Бережкий, -а, -е. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міусск. окр. Дика вушка бережка. Волч. у.
Величати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Величать, называть, титуловать. Тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Макс. Один одного звикли добродіями величати. ЗОЮР. II. 201. 2) Почитать, относиться съ уваженіемъ; чествовать. Дурня багатого всі величають. Ном. № 1429. Андрею, не будьте свинею, коли вас люде величають. Ном. № 2837. Десь я тобі та докучила, по твоєму двору ходячи, кіскою маючи, твій двір величаючи. Макс.
Вугнотати гл. = гугнявити. Вх. Зн. 8.
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю. Козелец. у.
Побиванка, -ки, ж. Пораженіе. Козаки після побиванок під Кумейками на Говтві і Стариці позаходили в Московщину. Стор. МПр. 60.
Потягтися, -гнуся, -нешся, гл. 1) Потащиться. Потяглась і вона за москалями. 2) Cм. потягатися.
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2. Вх. Зн. 55.
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати. О. 1862. V. 99.
Смирнішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться смирнѣе.
Сояшниковий, -а, -е. = соняшниковий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.