Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позов

Позов, -зву и позо́ву, м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Ном. № 7374. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОВ"
Бацькун, -на, м. Прозвище бѣлорусса. Ном. № 743.
Бідолака, -ки, об. = бідолаха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. ІІ. 143.
Бокаса нар. Бокомъ, бочкомъ. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає. Греб. 382.
Допе́ртися, -пру́ся, -пре́шся, гл. Дотащиться.
Запикну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. = запикатися. Він не запикнеться. Н. Вол. у.
Нагля́дувати, -дую, -єш, гл. = наглядати. Заковуєш в кайдани мої ноги, наглядуєш ступні мої мизерні. К. Іов. 29.
Повідпливати, -ваємо, -єте, гл. Отплыть (во множествѣ). То були коло берега оті плави маленькі, а тепер повідпливали.
Похухати, -хаю, -єш, гл. = похукати.
Татарин Cм. татар.
Уволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. уволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.