Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позов

Позов, -зву и позо́ву, м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Ном. № 7374. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОВ"
Васаг, -га, м. Чумацкій возъ. Св. Л. 187.
Відмінити, -ся. Cм. відміняти, -ся.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Коротати, -та́ю, -єш, гл. Коротать, проводить. Дітей годувать, свій вік коротать. Ном. № 9200.
Морґува́ти, -ґую, -єш, гл. Дѣлить на морги.
Надля́ти гл. = надлити.
Омрак, -ку
Отагас, -са, м. = личман 1. О. 1861. X. 45.
Плотик, -ка, м. пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Пч. II. 15.
Хапуля, -лі, ж. Хватающая. Встрѣчено только въ загадкѣ для обозначенія кошки: Бігла моргуля, питала крику ля: чи е вдома хапуля? (Мышь, пѣтухъ, кошка). Чуб. I. 311.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.