Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позов

Позов, -зву и позо́ву, м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Ном. № 7374. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОВ"
Арме́нський, -а, -е. = Вірме́нський. Шевч. 309.
Безтравний, -а, -е. Лишенный травы. Степ безтравний і безводний.
Вимазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вимазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) = вимащуватися, вимаститися. 2) Выпачкиваться, выпачкаться.
Досипля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = II. досипати. Молода дівчина нічки досипляє. Мет. 362.
Жере́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ жерело. 2) Горлышко бутылки. Черниг. у.
Кав'ярка, -ки, ж. Прислужница въ кофейной. Желех.
Малю́хний, -а, -е. Крошечный, очень маленькій. Левч. 62.
Підкрівний, -а, -е. Находящійся подъ самой кровлей. Шух. І. 91.
Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Камен. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.
Розрубувати, -бую, -єш, сов. в. розруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Разрубать, разрубить. Перетягли шнурками перину й одну подушку і сокирою розрубали як раз по половині. Левиц. Пов. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.