Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позносювати

Позносювати, сюю, -єш, гл. = позносити. Позносювали (снопи). Грин. І. 111.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНОСЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНОСЮВАТИ"
Випекти, -ся. Cм. випікати, -ся.
Гіршати, -шаю, -єш, гл. Становиться хуже. Йому що дня все гіршає. Запричастили.... а їм (батькові) гірша та й гірша. ЗОЮР. ІІ. 283.
Ґе́рда́н, -ну, м. Шерстяная повязка въ формѣ широкой ленты, которую въ Галиціи дѣвушки носятъ на головѣ; если же она носится на шеѣ, то на ней нашиваются разноцвѣтныя бусы; подобною же повязкою украшаются и шляпы парней. Kolb. I. 38, 40, 36.
До́нечка, -ки, ж. Ум. отъ до́ня.
Знехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Испортить, небрежно обращаясь. 2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. К. Псал. 26. Знехтували мене сірому. Г. Барв. 196.
Ми́ро, -ра, с. Мѵро. ЗОЮР. І. 161. Іду меж мир, миром мированая. Чуб. І. 132.
Надобі́ддя, -дя, с. Предобѣденное время. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Присмиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. присмири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Усмирять, усмирить. Гайдамак як присмирили були, пани вже верх взяли. Драг. 210.
Струтити Cм. стручувати.
Хвакторувати, -рую, -єш, гл. Заниматься факторствомъ, коммиссіонерствомъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗНОСЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.