Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позносювати

Позносювати, сюю, -єш, гл. = позносити. Позносювали (снопи). Грин. І. 111.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНОСЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНОСЮВАТИ"
Ватажити, -жу, -жиш, гл. Предводительствовать, начальствовать. Уман. III. 149.
Вербляниця, -ці, ж. Время въ самомъ началѣ весны, когда вербы цвѣтутъ. Вербляниця то ще не весна: і сніг припада, і крупи ідуть. Вх. Зн. 6.
Конокрад, -да, м. Конокрадъ. Ті жидки були всім завідомі конокради. Левиц. І.
Лайлак, -ка́, м. = кизяк. Кінські лайлаки. Драг. 54.
Мурчо́к, -ка, м. Морская свинка, Cavia cobaga Pall. Вх. Зн. 38. Желех.
Надсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надсу́нути, -ну, -неш, гл. Пододвигать, пододвинуть.
Однобокий, -а, -е. Однобокій. однобока ри́ба = однобочка. Чуб. І. 76.
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею. Чуб. V. 91.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Рудч. Ск. II. 127. Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Котл. Ен. III. 69. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку! Чуб. V. 347.
Чередниченько, -ка, м. Ум. отъ чередник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗНОСЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.