Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолотка

Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото. Гол. Од. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТКА"
Брідочок, -чка, м. Ум. отъ брід.
Висота, -ти, ж. = високість. К. Пс. 196. Під високу висоту злітає (сокіл). КС. 1882. XII. 495. Мнж. 122.
Йор, -ра, м. Названіе буквы Ъ (въ Галиціи). Желех.
Нана́шко, -а, м. Крестный отецъ. О. 1861. X. Свидн. 55.
Наплу́тати Cм. наплутувати.
Нехлюя, -люї, ж. Неряха.
Оклонити Cм. оклоняти.
Побабіти, -бію, -єш, гл. 1) Сдѣлаться женоподобными (мног.). Желех. 2) Сморщиться. Оце як твої руки побабіли.
Ревизія, -зії, ж. 1) Ревизія. 2) Народная перепись. Ном. № 1755. Кв. І. 157. Хлопця у ревизію записали. О. 1861. VIII. 16.
Черкавка, -ки, ж. Погремушка, трещетка. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.