Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолотка

Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото. Гол. Од. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТКА"
Безпричасний, -а, -е. Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. ІІ. 199.
Висукувати, -кую, -єш, сов. в. висукати, -каю, -єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою. Мир. Пов. I. 134.
Висхнути Cм. висихати.
Жи́рний, -а, -е. Откормленный, жирный. Диво, що жирний бик до роботи привик Волын. г., Ум. жирне́нький.
Заховстаты, -таю, -ешъ, гл. Зануздать. Кацапи кажуть — зануздай, а ми — заховстай кони, а воно все йидно. Камен. у.
Крушина, -ни, ж. 1) Крушина, Rhamnus frangula. Нема роду-родини, ні вірної дружини, тілько в саду крушина. Чуб. V. 332. 2) Печаль, кручина. А на моїй голові штирі крушині. Ой перша крушина — отець-мати померла. Чуб. V. 585.
Прилеститися Cм. прилещатися.
Розворушити, -ся. Cм. розворушувати, -ся.
Тиркати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звуки: трр. 2) О птицѣ: тереться крыломъ о землю. Півень тирка по землі коло курки крилом. Мнж. 172.
Черкач, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.