Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолотка

Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото. Гол. Од. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТКА"
Годильник, -ка, м. Стѣнные часы. Cм. годинник. Вх. Лем. 404.
До́бих, -ху, м. Встрѣчается въ слѣдующемъ выраженіи: Він вернувся не з добихом. Онъ возвратился не добившись своего, безъ добычи. Зміев. у.
Заси́лок, -лку, м. Помощь, подкрѣпленіе, поддержка. Желех.
Здо́вга нар. Длинно. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Гол. ІІ. 17.
Косоокий, -а, -е. Косоглазый. Гають йому дві дівиці: єдна косоока, друга сивоока. Чуб. V. 35.
Мицькови́й, -а́, -е́ Сдѣланный изъ шерсти молодыхъ ягнятъ, ми́цьки. Шух. І. 152.
Піяк, -ка, м. 1) = пияк. Г. Барв. 290. 2) мн. Vaccinium uliginosum L. ЗЮЗО. І. 140.
Плихяти, -хаю, -єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.
Понабілювати, -люю, -єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).
Ужовкнути, -ну, -неш, гл. Пожелтѣть (отчасти).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.