Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолотка

Позолотка, -ки, ж. Сусальное золото. Гол. Од. 60.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТКА"
Бергамота, -ти, ж. Родъ грушъ: бергамотъ.
Біхреса, -си (м.?) Родъ бѣса, живущаго въ лѣсу и похожаго на мужика въ красной шапкѣ. Вх. Лем. 392.
Двана́йцять и пр. = Дванадцять и пр.
Дува́н, -на, м. Дѣлежъ, раздѣлъ. Ум. дуванець.
Надкороти́ти Cм. надкорочувати.
Обренці, -ців, м. мн. Въ мельничной шестернѣ: два деревянные, желѣзомъ окованные круга, въ которые вставлены цѣвки. Черниг. у. (Седневъ).
Пообніматися, -маємося, -єтеся, гл. Обняться (о многихъ).
Присуджувати, -джую, -єш, сов. в. присуди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Приговаривать, приговорить, присуживать, присудить; назначать, назначить, предназначить. Присуджено його покарати. Кого ж я не любила, та й присудив мені Господь. Грин. III. 248. Ой любилося двоє дітей сердешне, присудив Господь розійтися конешне. Чуб. V. 372.
Спліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = сплюндрувати.
Цісавий, -а, -е. О масти: каштановый, бурый. Желех. «Цісавий — червонявожовтий, н. пр. цісавий кінь». Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.