Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк.
Дерешува́тий, -а, -е. 1) Чалый. 2) Дерешува́тий шлях. Дорога, покрытая шероховатымъ съ дырами льдомъ.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
Керування, -ня, с. Управленіе.
Куцак, -ка, м. Чортъ. Іде полем... То було й води тут невидно ніякоі, а то млини стоять... Аж ось вискакують з усіх млинів мірошники... а то не мірошники, а куцаки.
Лізо́к, -зка, м. Запруда на водѣ поперегъ теченія, въ которой находятся отверстія для помѣщенія въ нихъ вершъ.
Обидниця, -ці, ж. Обидчица.
Роспорядок, -дку, м. = роспорядкування.
Шахва, -ви, ж. Шкафъ. Ум. ша́ховка.
Шибеник, -ка, м.
1) Висѣльникъ, достойный висѣлицы. Відорвався, як шибеник від шибениці. Борода як у владики, а сумління, як у шибеника.
2) Шалунъ, сорвиголова.
