Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позодягати

Позодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ). Він за свої гроші усіх дітей її позодягав. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОДЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОДЯГАТИ"
Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Вирубувати, -бую, -єш, гл. = вирубати.
Доде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доде́ржатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Сохраняться, сохраниться. Додержалося до нашого часу воно. 2) Соблюдаться, соблюстися.
За́плішка, -ки, ж. Заклинокъ, клинышекъ для заклинки, закрѣпы топорища, ручки молотка и пр. Ум. заплішечка.
Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Золити, -лю, -лиш, гл. 1) Бучить, щелочить. Вас. 169, 157. Золиш полотно. Грин. І. 17. 2) Грызть голову. Мир. Пов. II. 48. Золить тебе, та й золить (жінка); доки ти мене золитимеш? Канев. у.
Комплик, -ка, м. Обрѣзки кожи, склеенные между собой и крѣпко сбитые въ бруси; употребляются также для каблуковъ. Вас. 162. Въ Сумск. у. такъ называется низкій каблукъ.
Консистувати, -тую, -єш, гл. Стоять постоемъ. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати. К. ЧР. 9.
Тиририкання, -ня, с. = тирикання. Шейк.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОДЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.