Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позолотити

Позолотити Cм. позолочувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗОЛОТИТИ"
Волосня, -ні, ж. = волосінь.
Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. ЗОЮР. I. 65. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади. АД. II. 18.
Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Овеча, -чати, с. Ягненокъ; овечка. Бере (вовк) чи овеча, чи порося. О. 1861. VIII. 96. Пара воликів єсть і овечат трохи. Рудч. Ск. І. 207.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій. Бердич. у.
Попереглядати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перегля́діти, но во множествѣ.
Рішняк, -ка, м. = річняк. Був у мене баранець рішняк, та вовк задавив клятий. Канев. у. Ум. рішнячо́к.
Розсолювати, -люю, -єш, сов. в. розсолити, -лю, -лиш, гл. Солить, посолить. Пити йому схотілось. От він (дурень) набрав води, покуштував — не солона. Узяв тоді, усю сіль у воду висипав, розсолив. Грин. І. 205.
Спробиваний, -а, -е. Пробитый, прострѣленный. Лежить Янчик порубаний, порубаний, постріляний і кулями спробиваний. Гол. II. 725.
Уношення, -ня, с. Внесете: Kolb. І. 262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗОЛОТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.