Вербиця, -ці, ж. Ум. отъ верба.
Гледіти, -джу, -диш, гл. = глядіти.
Ганчарний, -а, -е = Гончарський. Глина гончарна.
Долі́ніж нар. Ногами внизъ къ землѣ.
Змарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку потратить, растратить; испортить. Змастити, змащу, стиш, гл.
1) Смазать. Ой надибав дубового сала, як змастив милу, аж шкура відстала.
2) Переносно: опорожнить тарелку, миску, съѣвъ кушанье. І коряк той спорожнили, і миски: змастили.
Намі́тка, -ки, ж. 1) Женскій головной уборъ: покрывало изъ простой самодѣльной кисеи, которымъ повязываются замужнія женщины поверхъ очіпка. 2) Ткань: родъ грубой кисеи. Ум. наміточка.
Недосвіт, -ту, м. Утренній морозъ. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався, — та недосвіт перед-світом в садочок укрався. Потоптав веселі квіти, побив, поморозив...
Обертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. оберну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обращаться, обратиться (вокругъ), поворачиваться, повернуться. Обертайся коло мене, як торбинка коло боку. 2) Оборачиваться, обернуться, оглянуться. А ти, Єво, не смутися і до мене обернися. Обертається й озирається Марина. Куди іду, обернуся, назад себе оглянуся. Обернімось трошки на себе та поміркуймо, чи не ми сами винні. 3) — до кого, чого. Обращаться, обратиться къ кому, чему. На Обрітення обертаються птиці до гнізда, хлібороби до плугів. 4) — з ким. Только не сов. в. Обращаться съ кѣмъ. Тепер вони будуть знати, як з людьми ся обертати. 5) Возвращаться, возвратиться, успѣть отправиться и возвратиться назадъ. Тебе б по смерть посилати, то б нажився чоловік.... — А мені здається, що госпося наче на крилах обернулась. Тричи обернувся з снопами до обід. 6) Находиться гдѣ-либо, проживать. Та Біг знає, де ся моя рибочка оберта'ть. 7) Обойтись, извернуться. Ще хоч би не тровив торік сіна, — було б чим обернуться. 8) — чим, у що. Обращаться, обратиться, превращаться, превратиться во что. Обернутись зозулею. Обернися порося на карася. В сумне стогнання обертались речі.
Обтіпати Cм. обтіпувати.
Свирка, -ки, ж. Раст. Pinus pilla L.
