Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

познобити

Познобити, -блю́, -биш, гл. Поморозить. Картоплі познобило. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗНОБИТИ"
Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.
Є́щірка, -ки, ж. = ящірка. Шух. I. 22.
Золяник, -ка́, м. 1) Покупающій золу на мыльные заводы. Мнж. 2) Чанъ для щелоченія кожъ въ золѣ и извести. Вас. 157.
Нашийниця, -ці, ж. 1) Ожерелье, монисто. 2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Неїднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Обгорілий, -а, -е. Обгорѣлый. Стоїть обгорілий пеньок. Рудч. Ск. II. 108.
Помарнілий, -а, -е. Увядшій, похудѣвшій, зачахнувшій. Кругом тебе протягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч. 432.
Риженький, -а, -е., Ум. отъ рижий.
Роспорядливий, -а, -е. Распорядительный. Черк. у.
Ста-півтора, числ. = Півтораста. Чоловікові тому було год сто або ста-півтора. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗНОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.