Затарасува́ти, -су́ю, -єш, гл. 1) Завалить хворостомъ (топь). 2) Преградить (путь). В болоті загрузла і заднім путь затарасувала.
Куриця, -ці, ж. = курка. Сліпій куриці все пшениця. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена, куриця варена.
Масльо́нити, -ню, -ниш, гл. Муслить.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ум. місяченько, місячно, місячок. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна.
Му́ркіт, -коту, м. Мурлыканье.
Наваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Напачкать. Півень на жердочці сидить, да все... все..., да купу таку наваляв, таку здорову.
Перечепа, -пи, ж. Препятствіе, помѣха. на перечепі бути. Служить помѣхой. Ум. перечіпка.
Пригожий, -а, -е. Пригожій, красивый, хорошій. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, ви гожі й пригожі. Пригожа, як рожа.
Стилий, -а, -е. Холодный, остывшій, мертвый. Употр. какъ бранное слово. Хоч не кличу, все чує: нехай стилий ночує. до сти́лої ма́ми. Чортъ знаетъ сколько! А на школі горобців до стилої мами.
Хутірський, -а, -е. Относящійся къ хутору, живущій на хуторі. Хутірська Одарка.
