Відхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відхилити, -лю, -лиш, гл. 1) Отклонять, отклонить; отвращать, отвратить, отвести. 2) Пріотворять, пріотворить. Відхили трошки двері. Двері були відхилені, то я й зазирнув.
Зжа́ти, -ся. Cм. зжинати, -ся.
Золотий, -а́, -е́ 1) Золотой. Ой іскиньте золот перстінь із мизинця з пальця. З золотими перснями на руці. 2) Золотого цвѣта; золотистый. Золота бджілка над квіткою в'ється. Ум. золотенький, золотесенький. Стрів мене козак молоденький, схопив з мене вінок золотенький.
Кумедно нар.
1) Смѣшно. Та кумедно ж і грається він з ляхами — неначе кіт з мишою.
2) Странно.
Мурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Возводить каменную стѣну, класть кирпичи.
Пистоля, -ля́ти, с. Пистолетъ.
Подовж нар. = подовш. Пішла бідна вдова подовж улонькою.
Позурочувати, -чую, -єш, гл. Сглазить (многихъ). Дітей мені позурочувала.
Стеменнісінько нар. Тоже, что и стеменно, но въ совершенной степени, точнехонько. Стеменнісінько мати.
Худавий, -а, -е. 1) Худоватый, довольно тощій.
2) Бѣдный.
