Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

показність

Показність, -ности, ж. Видъ, красивая наружность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЗНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКАЗНІСТЬ"
Головище, -ща, с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Дззз! меж., выражающее жужжаніе.
Духва́лий, -а, -е. Самонадѣянный, самоувѣренный. Який ти дуже духвалий. Кіев. г.
Заору́дити, -джу, -диш, гл. = заорудувати. — в свої́ ру́ки. Прибрать къ рукамъ. Чуб. І. 171.
Людої́дний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Желех. Ті прославляли війну людоїдну. О. 1861. І. 94.
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик. Вх. Лем. 435.
Новорочник, -ка, м. Альманахъ. Сніп, український новорочник. Зкрутив Александр Корсун. Рік первий. Харьк. 1841.
Оплутувати, -тую, -єш, сов. в. оплутати, -таю, -єш, гл. = обплутувати, обплутати.
Пошандибити, -бить, гл. безл. Посчастливиться, повезти. Переясл. у.
Уложина, -ни, ж. Низменность.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКАЗНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.