Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повитирати

Повитирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и витерти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай. АД. І. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТИРАТИ"
Ґанджови́тий, -а, -е. Съ изъяномъ, имѣющій изъянъ. Черк. у.
Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина. Н. Вол. у.
Зазоря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = зазоріти. Темна нічка проминула, Божим світом зазоряло. Млак. 77. І надія нова красна, як та ясна зоря,... зазоряє нещасному. Федьк. II. 108.
За́падень, -дня, м. Углубленіе. Черк. у.
Збивач, -ча, м. Скопидомъ, скряга. Вх. Лем. 417.
Обойко числ., Ум. отъ обоє. Хлопець і дівчинка, обойко як з воску вилились у матір. ЗОЮР. II. 33.
Половити 2, -влю́, -виш, гл. Поймать; переловить, выловить. Взяли коника половили. Чуб. V. 799. Коли б половили щуку велику. Рудч. Ск. І. 81. Як рибу в сак, половив. Ном. № 1649. Чи половила вже курчата? Харьк.
Продерти, -ся. Cм. продирати, -ся.
Ступляй, -ляя, м. = ступінь. Угор.
Чепрага, -ги, ж. Аграфъ, застежка, пряжка съ украшеніями (для пояса, ожерелья и пр.). Шух. І. 275, 282, 130, 133.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИТИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.