Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повитолочувати

Повитолочувати, -чую, -єш, гл. Вытоптать (растенія, во множествѣ). Таке мені горе: чиїсь коні повитолочували і ячмінь, і пшеницю. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТОЛОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТОЛОЧУВАТИ"
Вихрестка, -ки, ж. Принявшая христіанство. Аф. 347.
Лазенька, -ки, ж. Ум. отъ лазня.
Латити, -чу, -тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Камен. у. Латитсє хата. Вх. Зн. 31.
Ло́тать, -ті, ж. = латаття. Угор.
Мимрі́й, -рія́, м. Бормотунъ, невнятно говорящій.
Підсихати, -ха́ю, -єш, сов. в. підсохти, -хну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть. А дров нарубав гнилих, та вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124.
Розборливий, -а, -е. Понимающій, разсудительный. Я жінка не розборлива, та й то розумію. Зміев. у.
Священник, -ка, м. = піп. Єв. Мр. 1. 44.
Сонок, -нка́, м. Ум. отъ сон.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИТОЛОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.