Знакомитий, -а, -е. Примѣчательный, достопримѣчательный, примѣтный, извѣстный. Це знакомитий буде стовпець, бо сучків дуже багато. Це свита знакомита. Сусіди, сусідоньки, не бачили моєї жінки? Моя жінка знакомита: підтикана ззаду свита, на ніжку налягає, ще й на плечах горбок має. Прийми (Гомере) нас під свою опеку знакомиту. Був альфа і омега знакомитого товариства святих братів Кирила і Неводі я.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Стрічки мають в синьому небі. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Ой високо клен-дерево має. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника.
Молочі́й, -чію, м. Раст. а) Cм. молочай, б) Leontodon taraxacum. Cм. молоч.
На́волок, -ку, м. Жнивье, по которому посѣянъ подъ борону хлѣбъ (безъ вспашки). На наволоку бува часом хліб кращий, як на ораному. Cм. наволоком.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Племенниця, -ці, ж. = небога.
Пограти, -граю, -єш, гл.
1) Поиграть.
2) Обыграть. Та мені хоч аби що, то пограю його, дарма, що в його самі тузи та королі. А котрий котрого пограв.
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.
Шкваркотня, -ні, ж. Шипѣніе и трескъ кипящаго жира.
