Згуби́ти, -блю́, -биш, гл. 1) Потерять. Лучче з розумним двічи згубити, як з дурнем раз найти. Нос. 2) Погубить. Ой стій, не топися, марне душу згубиш.
Зірно нар. = зоряно.
Копанка, -ки, ж. 1) Копаніе, выкапываніе. 3) Родъ маленькаго колодезя безъ вѣнца. Узяв хліба шматочок, а води таки не брат була там у лісі копанка. 3) Выкопанный прудикъ, сажалка. 4) Расчищенное подъ посѣвъ мѣсто въ лѣсу, которое еще нельзя пахать, можно лишь копать. Ум. копаночка. Пішла пошукать води, аж найшла маленьку копаночку.
Луски́рь, -ря́, м. Родъ рыбы.
Мо́рва, -ви, ж. Тутовое дерево, Morus nigra, alba.
Підстарший, -а, -е. Слѣдующій за старшимъ. Старша сестра коня веде, а підстарша зброю несе. Підстарші дружки.
Попроростати, -та́ю, -єш, гл. Прорасти (во множествѣ). Пшениця попроростала.
Прижитний, -а, -е. Незаконнорожденный. Було й жалує мого хлопчика... Жалує, жалує, а послі й одвернеться: «що ж? прижитне».
Прилюбований, -а, -е. Отъ любви приключившійся? Встрѣчено въ заговорахъ: Стиски, стистища!... і погадані, і прилюбовані. Уроки, урочища, і вітряні, і водяні... прилюбовані.
Танцерник, -ка, м. Раст. Malva sylvestris L.
