Виступати, -па́ю, -єш, сов. в. виступити, -плю, -пиш, гл.
1) Выступать, выступить, выходить, выйти. Відтіль виступа велике військо.
2) — на. Вступать, всходить, становиться на.
Досвідча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. досві́дчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать. Перемагала свій жаль як тільки мога, щоб люде не досвідчились.
Зносатіти тію, -єш, гл. О лошадяхъ: заболѣть сапомъ. Зносатів кінь.
Поздаровувати, -вую, -єш, гл. Надарить. Поздаровували люде погорільцям усякого хліба чимало.
Попригинати, -на́ю, -єш, гл. Пригнуть (во множествѣ). Попригинай бо мені рогачі, а то не беруть менчих горщиків.
Пробенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Пропировать.
Стрижій, -жія, м.
1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка.
2) Стригущій овецъ.
Фрейда, -ди, ж. Женщина плохого поведенія.
Чорнявий, -а, -е. Черноволосый, брюнетъ, брюнетка. У нас такий панич, як волошин — чорнявий. Ум. чорнявенький.
Щепільник, -ка, м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить.
