Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідлічувати

Повідлічувати, -чую, -єш, гл. Отсчитать (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДЛІЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДЛІЧУВАТИ"
Вадко нар. 1) Вредно. Левч. 16. 2) Тошно. Левч. 163. вадко мені. Мнѣ плохо, я нехорошо себя чувствую. Желех.
Жада́, -ди, ж. Жажда желаніе.
Зміюк, -ка, м. Самецъ-змѣя. Желех.  
Картопління, -ня, с. Картофельные стебли.
Невірний, -а, -е. 1) Недовѣрчивый. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683. 2) Невѣрный, не заслуживающій довѣрія, измѣнчивый. З невірною дружиною куди піду, то загину. Н. п. 3) Невѣрующій. Невірний гірш жида або турка. Ном. № 2. 4) Невѣрный, не христіанинъ. 5) Плохой, дурной. 6) Худой, болѣзненный. Сухий, невірний, як шкелет. Котл. Ен. VI. 19. Ум. невірне́нький. Перше було ходить у невірненькій свиточці, а тепер вже на йому жупан. ЗОЮР. І. 294.
Оббіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. обібра́тися, обберуся, -решся, гл. 1) Набираться, набраться, набрать много. Не оббірайся ваги, бо дорога грузька. Полт. 2) Набирать, набрать на себя, убраться. Свиня в реп'яхи обібралася. 3) Находиться, найтись, выискаться. К. (О. 1862. III. 23). Обібрався такий то хазяїн... Драг. 3. Оттогді ж то не могли обібратись, за віру християнську одностайно стати, — тільки обібрався Барабаш та Хмельницький. АД. II. 3. У мене оббереться старійший козак на долині Черкень погуляти. Лукаш. 41. 4) Дѣлать, сдѣлать себя. Обібрався грибом, то лізь в борщ. Чуб. І. 243.
Порозбуркувати, -кую, -єш, гл. Разбудить, разогнать сонъ (многимъ).
Розгарний, -а, -е. Очень хорошій. Гарний-розгарний. О. 1861. V. 24.
Спозирати, -ра́ю, -єш, сов. в. спозирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = споглядати, споглянути. На все цікавим оком спозирає. МВ. (О. 1862. III. 35). Спозирають на свіжі, ще теплі поланиці. Гн. І. 69.
Упова́тися, -ється, гл. безл. Быть надеждѣ. Вповалося Павлу, що зітхне він легш у сім’ї. МВ. (О. 1862. І. 94).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДЛІЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.