Благовісник, -ка, м. 1) Благовѣститель. 2) = благовіщення. Благовісник старший від Великоднє. То же значеніе и въ записяхъ , а въ — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.
Восика, -ки, ж. = осика.
Докона́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Довести до послѣдней крайности, доканать. Я знаю, братці, рознеслась чутка, що вороги Лисенка доконали, закатували голодом в темниці. 2) — свого́. Добиться, достигнуть какой либо цѣли. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Мушу доконати свого. 3) — свого́ сло́ва. Сдержать свое слово. А чому ж ти свого слова не доконала? Казала, що зробиш та й ні. Ти, Марусю, неправду сказала, свого слова та й не доконала.
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый.
2) Малоопытный, не знающій людей. Посилає козака молодого, небувалого.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго
Позагортати, -та́ю, -єш, гл. Завернуть (во множествѣ). Взяла діти, позагортала.
Посисати, -са́ю, -єш, гл. Сосать, высасывать. Кров посисати.
Почитати, -та́ю, -єш, гл. Почитать.
Пройда, -ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!
Пуперник, -ка, м. Карликъ.
