Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідвіновувати

Повідвіновувати, -вую, -єш, гл. Дать приданое (многимъ). Свої доньки повідвіновував. Гн. II. 54.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДВІНОВУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДВІНОВУВАТИ"
Відлузати, -заю, -єш, гл. Пройти, проѣхать. Одлузавши верстов з двадцяток. Стор. (О. 1861. IX. 48).
Жальчли́вий, -а, -е. = жалісливий. Жальчливий народ ці жінки: уже п'ятнадцять год, як умер (козак), а вони й досі оплакують. Куб. обл.
Засіда́тель, -ля, м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі. Стор. І. 161.
Перепадати, -да́ю, -єш, сов. в. перепасти, -паду, -деш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Кв. Дощі частійш перепадали. О. 1862. III. 31.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо. Вх. Пч. І. 13.
Поломня, -ня, по́лом'я, -м'я, с. = полум'я. Поломня йде до небес. Грин. І. 156. А він загадав їй рибоньку жарить без вогню і без полом'я. Чуб. V. 819. Ум. полом'ячко.  
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Алекс. у.
Пукатий, -а, -е. 1) Выпуклый. Цуката бочка. Черк. у. 2) Раздувшійся, толстый. Пуката жаба. Вх. Лем. 458.
Розворухнути, -ну, -неш, гл. = розворушити.
Розсужати, -жа́ю, -єш, гл. = розсуджувати. За отецькою дитиною отець-матір стане, за бідною сиротою сам Бог розсужає. Чуб. V. 448.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДВІНОВУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.