Благо, -га, с. Благо, добро (заимствовано изъ церк. языка и въ нар. рѣчи не употребляется). Заспіваю Господеві за всі Його блага.
Бурмоситися, -шуся, -сишся, гл. Дуться, показывать недовольство.
Відігнати Cм. відганяти.
Вороний, -а, -е. 1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді.
2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. Ум. вороненький.
Коралі, -лів, м. мн.
1) Кораллъ. Глибоко в морі ростуть коралі.
2) Мониста, ожерелье изъ коралловъ. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Ум. коралики. Начипляє кораликів на білую шию. Ой сусіди, сусідоньки, шо за молодиця, шо різані коралини, шовкова спідниця.
Покошитися, -шиться, гл. безл. = окошитися 2. Ти за всіх говориш, за все й відповідатимеш. Бунтуєш других, а на тобі все покотиться. Иногда въ знач. окончиться. На тім не покотилось, що вибили Тимоху.
Приправка, -ки, ж. Ум. отъ приправа.
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Товстий, -а, -е. 1) Толстый. Дочка товста. Живіт товстий, а лоб пустий. Деревце те не товстеє. Сорочка товста. 2) Грубый, низкій (о голосѣ). А змія приходить до бережка та вп'ять кличе товстим голосом. 3) Крѣпкій (о снѣ). Не хоче нічого робить, тільки все гуля та спить товстим сном. 4) О зимѣ: снѣжная, съ глубокими снѣгами. Зіма тоді саме була товста та люта. 5) Жирный. Товстий сир. Ум. товстенький, товстесенький.
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться.
