Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідкладати

Повідкладати, -да́ю, -єш, гл. Отложить (во множествѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДКЛАДАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДКЛАДАТИ"
Жербій, -бію, м. Раст.: а) = осот, Cirsium arvense Scop. ЗЮЗО. І. 118. б) Cirsium canum. ЗЮЗО. І. 118.  
Згі́ркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть, сдѣлаться горькимъ.
Погамелитися, -люся, -лишся, гл. ? Та й гарний то панич, як би з ним мені, — каже молодиця, — трохи погамелитись. Черк. у.
Подокопувати, -пую, -єш, гл. Докопать (во множествѣ).
Поскорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчить. Руни поскорчує та позводить. Кв.
Розсоха, -хи, ж. 1) Чаще во мн. ч. розсо́хи. Развилка, развилина, мѣсто, гдѣ что-либо раздвояется, напр. бревно съ вилообразнымъ концемъ, мѣсто, гдѣ расходятся ноги, распутье и пр. Драг. 35. О. 1861. XI. Св. 32. Мнж. 148. Шух. I. 149. 2) мн. Деревянные вилы для навоза. Вх. Зн. 61. Ум. розсішка.
Самокєша, -ші, ж. Раст. Coronilla. Шух. І. 21.
Титарів, -рева, -ве Принадлежащій церковному старостѣ. Хата титарева. Левиц. І. 10.
Тюгукати, -каю, -єш, гл. = тюкати. Шейк.
Уваляти, -ля́ю, -єш, гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДКЛАДАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.