Верхів'Я, -в'я, с.
1) Вершина; верхушка дерева. Бог узяв.... рукою того дуба за верхів'я,
2) Волоса на головѣ, хохолъ. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Вилітувати, -тую, -єш, гл.
1) Провести лѣто.
2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Жалісни́й Cм. жалісливий.
Заґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Поднять шумъ, крикъ. Заґвалтувало село від краю до краю.
Киянець, -нця́, м. Нога съ ляжкой въ мясной тушѣ.
Ли́ста, -ти, ж. = литка.
Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Терплячкий, -а́, -е́ Терпѣливый. НВолын.
Утоплений, -ного, м. Утопленникъ.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника.
