Достача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доста́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Доставлять въ нужномъ количествѣ. Аби достачали, я зроблю як слід А мед-вино поплачу, сіно-овес достачу. А ви думали, грошей у мене нема? Достачу, не бійтесь! 2) Быть достаточнымъ доставать. Не достача на сорочку.
Заборо́на, -ни, ж. 1) Защита. 2) Запрещеніе.
Йорж, -жа, м. Рыба ершъ. Понадувались мов йоржі.
Корпати, -паю, -єш, гл. Ковырять. ко́рпати о́чі. Укорять, попрекать. Як побачить було, що хто где на коняці, то так і заздрить очима, і ну корнать очі чоловікові своєму.
Наду́шувати, -шую, -єш, сов. в. надуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Надавливать, надавить. Нащо ж тобі, моя мила, так тяжко робити, на пальчиках піхурчики надушити?
Обобічний, -а, -е. Находящійся по обѣимъ сторонамъ рѣки.
Різанець, -нця, м. Евнухъ.
Рушний, -а, -е. Подвижной, проворный.
Спасти Cм. спадати.
Шеретування, -ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.
