Воловик, -ка, м. Воловій пастухъ. Ну, гукнув пан воловикові, тепер запрягай пару волів.
Золотарь, -ря́, м.
1) Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Золотарь, золотарик, скуй мені персник. Сусіди кажуть, що нема вдома, що пішов до золотаря.
2) Насмѣшливое названіе очистителя отхожихъ мѣстъ. Ум. золота́рик.
Кой сз. Когда, если. Заплатит ті пан Бог з неба, кой ті найбарже буде треба. так як кой. Какъ. Зійди, місячку, зійди, місячку, так як кой млинське коло.
Ненуж сз. = ніж. Лучче хліб їсти з водою, ненуж буханець з бідою.
Підручний, -а, -е. 1) Подвластный, подчиненный.
2) О конѣ, волѣ: запряженный съ лѣвой стороны. Борозного бий, а підручний і так почує.
3) Одинъ изъ играющихъ въ карточную игру хвиль.
Погіркнути, -ну, -неш, гл. Прогорькнуть, сдѣлаться горькимъ (во множествѣ).
Спохмура нар. Изъ подлобья, сурово. Спохмура дивиться.
Туралий, -а, -е. Обращающій вниманіе, осмотрительный. Лесьо молоденький, на те не туралий.
Уплітка, -ки, ж.
1) Гарусная лента въ косахъ.
2) Чужіе волосы, вплетаемые женщинами въ косы. Ум. уплі́точка.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1.
