Боєць, бойця, м. Боецъ. Там стрільці-бойці вдарили козу. Оддалеку він чує бій крівавий і крик бойців, і голос отамання.
Кромкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Орони кромкавут.
Любува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) — кого́. Любить; ласкать, осыпать любовными ласками. Чужі жонки любувати. Мій миленький іде тихою ходою з инчою милою, він її цілує, він її любує, а на мене, молоденьку, нагайку готує. На що люба любувала, з броду воду вибірала, кацарівно? 2) Выбирать по вкусу. Любує кобилу. 3) — на. Любоваться. Лубує на землю, що як писанка красується. Любував на вола.
Ми́те́ць, -тця́, м. = метець. Рибалонька, митець усе в воді ловити. Хлопець ручий і на всі вигадки митець.
Ножиці, -ць, м. мн. Ножницы. Вдарь у стіл — ножиці обізвуться.
Однаково нар. Все равно, безразлично. Вам однаково, що тут, що там.
Приведенниця, -ці, ж. Дочь жены, рожденная ею отъ перваго мужа и приведенная въ семью второго. Ум. приведе́нничка.
Пробрехати, -шу́, -шеш, гл.
1) Лгать извѣстное время.
2) Лаять извѣстное время. Усю ніч рябко пробрехав, — мабуть вовка чув.
Синячник, -ка, м. Раст. Isatis tinctoria L.
Цвікати, -каю, -єш, гл. Говорить рѣзко въ глаза. Чого ти мні цвікаєш — хиба я виною у тому? Не цвікай! годі! не боїмося.
