Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повитиця

Повитиця, -ці, ж. Раст.: а) = повійка. Вх. Уг. 260. ХС. IV. 54. б) Cuscutae. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТИЦЯ"
Баби́сько, -ка, с. Ув. отъ ба́ба.
Волочільник, -ка, м. 1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва. 2) = волочінник. Желех.
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кадуб, -ба, м. = кадіб. Ном. № 12888.  
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Пригодитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Случиться, приключиться.
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Протрусити, -шу́, -сиш, гл. Протрясти.
Скортіти, -тить, гл. безл. Сильно захотѣться. Його впять скортіло зазирнуть. Грин. II. 123.
Хвабрика, -ки, ж. Фабрика. Левиц. І. 41. На шуршанських фабриках дуже добра плата робітникам. Левиц. І. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.