Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вурчати

Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРЧАТИ"
Бервінковий, -а, -е. Относящійся къ барвинку, барвинковый. Ой лежать берви бервінкові. Гол. IV. 437.
Дуда́рик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Замітки́й, -а́, -е́ Примѣтный.
Капанина, -ни, ж. 1) Капаніе постоянное. Желех. 2) Небольшой доходъ по мелочамъ. Сяка-така капанина буде з парафії: то за треби, то з приносів. Св. Л. 112.
Ло́дя, -ді, ж. Вымощенное мѣсто подъ наружнымъ колесомъ водяной мельницы. Перед лотоками робиться лодя, щоб вода не підмивала лотоків.
Норовитися, -влюся, -вишся, гл. Капризничать, упрямиться. Недоросток, моя й мати, норовиться. Чуб. V. 661.
Підсікти, -ся. Cм. підсікати, -ся.
Поперепрягати, -га́ю, -єш, гл. Перепрячь (во множествѣ).
Усправжки, успражки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, серіозно. От же вн вспражки..., а я тільки пожартував. О. 1862. VIII. 24.
Черкітка, -ки, ж. 1) Погремушка, трещетка. Вх. Уг. 275. 2) Ruticilla phoenicura. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.