Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вурчати

Вурчати, -чу, -чиш, гл. = мурчати. Кіт вурчить. Мнж. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВУРЧАТИ"
Вибачити Cм. вибачати.
Вилежати, -ся. Cм. вилежувати, -ся.
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.
Загугни́ти, -гню́, -ни́ш, гл. Заговорить въ носъ, загнусить. Аж ось пан Олексій покинув читати та як загугнить з своїми школярами. Кв. І. 244. І мені Господь послав побратима, — загугнив Кривоніс. Стор. МПр. 133.
Звіди, -дів, м. мн. Вывѣдки, развѣдки. Піти на звіди. Аф. 449.
Ма́зати, -мажу, -жеш, гл. 1) Мазать, подмазывать, размазывать. Моїм салом та по мені й мажуть. Ном. 4780. Єдні руки право пишуть, єдні й мажуть. Ном. № 7384. Хто може, той і їде. Ном. № 7400. 2) Облѣпливать глиной, штукатурить. 3) Бѣлить. 4) Пачкать, марать. 5) Баловать, ласкать. Мазати дитину.
Оприскливий, -а, -е. Вспыльчивый, огрызающійся. Дитина... оприсклива. Сим. 234.
Помиршавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться чахлымъ, болѣзненнымъ, невзрачнымъ. Чогось хлопець помиршавів. Рідне село наче... помиршавіло. Мир. Пов. II. 93.
Сірочуватий, -а, -е. Сдѣланный изъ свиной кожи. Сірочуваті постоли. Добруджа.
Шоцевиця, -ці, ж. Чечевица. Ямпольск.у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВУРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.