Випручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. випручатися, -чаюся, -єшся, гл. Освобождаться, освободиться, вырываться, вырваться (изъ рукъ, лапъ кого-либо). Випручавсь од того чорта, що мене ніс.
Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта.
Житня́к, -ка́, м. Ржаной хлѣбъ.
Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами.
Крій пред. = край. Ой там моя хаточка крій води.
Посилок, -лку, м. Усиліе. Турн з серця скреготав зубами, що в кріпості всі ні гугу; а стін не розіб'єш лобами, з посилку гнися хоть в дугу.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла.
Струб, -бу, м. и пр. = зруб и пр.
Хмелина, -ни, ж.
1) Одно растеніе хмеля. Як хмелині вгору витися.
2) Раст. Cuscuta. Ум. хмелинка, хмелинонька, хмелиночка.
Шпантолити, -лю, -лиш, гл. Готовить, стряпать.
