Висуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. висунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись з-під чорної сукні.
2) Выдвигаться, выдвинуться.
3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха.
4) Выставляться, выставиться на показъ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висуватись.
Вісімка, -ки, ж.
1) Восьмая часть.
2) Восьмерка (въ картахъ).
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Ганус, -су, м. Анисъ.
Засуміти, -мі́ю, -єш, гл. Опечалиться. Засумів Ірод. Іде сумний, понурий... Дивно так засумів.
Зашпінкувати, -ку́ю, -єш, гл. Застегнуть при помощи пряжки. Зашпінкує ременятко жовтими пряжками.
Маши́нник, -ка, м. = машинистий. Отто єсть машини бігають, то ті машинники, шо на їх.
Мсти́тися, мщу́ся, мсти́шся, гл. Мстить за себя, отомщать. Огонь святий мститься, як його не шануєш. Як вийде злодій з тюрьми, то ще гірш буде мститися. То вона метиться на Хведорові за дочку.
Потрусити, -шу́, -сиш, гл.
1) Потрясти.
2) Посыпать. Потруси борошном стіл та й викачуй паляниці.
3) Обыскать кого.
Пошкутильгати, -га́ю, -єш, гл. = пошкатильгати. Пошкутильгав до волости.
