Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідмовляти

Повідмовляти, -ля́ю, -єш, гл. = повідказувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДМОВЛЯТИ"
Вигнойка, -ки, ж. Удобреніе (поля). Рк. Левиц.
Козгирь, -рю, м. = козирь 3. Терск. обл. Пятигорск. окр.
Кружалко, -ка, с. 1) Ум. отъ кружало. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг.
Питець, -тця́, м. Человѣкъ, много пьющій.
Понавалювати, -люю, -єш, гл. Навалить (во множествѣ).
Понапліскувати, -кую, -єш, гл. Наплескать (во многихъ мѣстахъ).
Правдити, -джу́, -ди́ш, гл. Оправдывать. Чоловіка винили, а жінку правдили. Полт.
Пропасть, -ти, ж. 1) Гибель. Пху! на його пропасть! 2) Пропасть, бездна. ЕЗ. У. 39. Гн. II. 25.
Хрещениця, -ці, ж. Крестница. Вона моя хрещениця.
Цингакора, -ри, ж. ? А на йому цингакора, у цингакорі сім шеляжків. Чуб. ІІІ. 455.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.