Ватажкувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть предводителемъ, атаманомъ, старшимъ. Cм. ватажити.
Гайвороня, -няти, с. Граченокъ.
Геніяльний, -а, -е. Геніальный.
Дов'яза́ти Cм. Дов'язувати.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Перекуйовдити, -джу, -диш, гл.
1) = перекудлити.
2) Перебросать, перерыть.
Прибочний, -а, -е. Боковой.
Проханий, -а, -е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере.
2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь.
3) — обід, бенкет. Обѣдъ, пиръ по приглашенію. Не великі, прохані бенкети. А так гості — не минає дня, щоб за столом не сиділо душ три або чотирі чужих.
Тварюка, -ки, ж. Ув. отъ тварь.
Треа нар. Сокращ. треба.
