Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулити 2

Мули́ти 2, -лю́, -ли́ш, гл. Заносить иломъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИ 2"
Бір Ii, біру, и бору, м. Сборъ, налогъ. Небагато я вже мала доплочувать громадського біру: вісім левів ще й скілько там. Федьк.
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Дрохва́, -ви́, ж. Драхва. Грин. II. 158, 157. О. 1861, XI. 100. Зосталась цариця серед степу одним одна. Однак не покида її Господь: підійде до неї дика коза, от вона подоїть молочка та й нап'ється; поналітають до неї дрохви, хохітва і нанесуть яєчок. Стор. І. 74. По кущах між дерезою ходять дрохви табунами. Щог. В. 53.
Заховатыся, -ваюся, -єшся, гл. 1) Спрятаться, запрятаться, скрыться. А, а, коточокъ, Заховався въ куточокъ! Макс. 1849. 105. Старий заховавсь В степу на могилі, щоб ніхто не бачив. Шевч. 6. Въ новую комору заховаюся, Золотимы замкамы замикаюся. Чуб. III. 129. Нема ни тьмы, ни схованкы такои, Щобъ заховавсь ледачий зъ своимъ диломъ. К. Іов. 76. 2) Сохраниться, удержаться.
Нещирий, -а, -е. 1) Неискренній. 2) Не настоящій. Нещире то золото, хоть і світиться.
Пиж, -жа, м. Родъ дѣтской игры. Ив. 37. Чуб. IV. 39.
Похиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похилити, -лю, -лиш, гл. 1) Склонять, склонить, наклонять, наклонить. Скрізь же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, шумиш, гудеш, висвистуєш, тирсу похиляєш. О. 1861. XI. 44. Тогді Кішка Самійло... на чердак виступав, червонії, хрещатії, давнії корогви із кишені винімав, роспустив, до води похилив. АД. І. 218. 2) = похилятися, похилитися. «Десь у мене був з кулями гаман, — я ж тобі гостинця дам». Як став йому гостинці посилати, став татарин з коня похиляти. АД. І. 173. похилило на нас. Склонилось въ нашу сторону. Волч. у. 3) Преимущ. сов. в. Пойти куда. Хведір... тихо похилив по за церквою. Мир. Пов. І. 137.
Прибичовувати, -вую, -єш, сов. в. прибичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать, припречь, пристегивать, пристегнуть (животное въ помощь другимъ везущимъ). 2) Прибавлять, прибавить, присчитывать, присчитать. Люде що почують, то прибичують. Ком. Пр. № 114. Ти нащо прибичовуєш, чого й не було? Н. Вол. у. Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден. Н. Вол. у.
Тройник, -ка, м. Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое. Ив. 28.
Укачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укачатися, -чаюся, -єшся, гл. Укатываться, укататься.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.