Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Застига́ти, -га́ю, -єш, сов. в. засти́гти, -гну, -неш, гл. 1) Застывать, застыть. аж йому́ в литка́х засти́гло. Испугался. 2) Застигать, застичь. Терпи, доню, неволеньку, поки смерть застигне.
Зборгуви́ти, -гу́ю, -єш, гл. Раздать въ долгъ. Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма.
Згодли́вий, -а, -е. = згідливий.
Куцорогий, -а, -е. Съ короткими рогами.
Повихритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл.
1) Загладить (во множествѣ).
2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані.
Поперекладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и перекласти, но во множествѣ.
Приказка, -ки, ж. 1) Поговорка, пословица. Українські прикажи, прислів'я і таке инше... Спорудив Ж. Номис. 2) У Гребенки: басня.
Чепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться красивѣе.
