Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мулити 2

Мули́ти 2, -лю́, -ли́ш, гл. Заносить иломъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МУЛИТИ 2"
Галайко, -ка, м. Крикунъ, верезга. Желех.
Глибка, -ки, ж. Подвалъ, подземелье. К. Досв. 106. Вкиньте в глибку сього бунтовника. К. ЧР. 346.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя. Гол. IV. 55.
Зрідка нар. Рѣдко, не часто, не густо. Ох і гаю мій, гаю, розсаджений зрідка. Чуб. V. 647.
Мсти́вість, -вости, ж. Мстительность. Желех.
Облизування, -ня, с. Облизываніе.
Пастрама, -ми, ж. Солонина изъ баранины. Св. Л. 48.
Погарикати, -каю, -єш, гл. Поворчать. Погарикай там, погарикай, — ось я тебе. Мнж. 95.
Проверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко прокричать.
Родючий, -а, -е. Плодоносный, плодородный, плодовый. Мак.... родючий був. ХС. І. 75. Родюча земля. Родюче дерево. Мил. 172.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МУЛИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.