Дрові́тник, -ка, м. Дровникъ.
Кацапня, -ні́, м. соб. отъ кацап.
Лихта́рня, -ні, ж. = ліхтарня і. З голови буде лихтарня, з очей буде свічарня.
Попересікати, -ка́ю, -єш, гл. Разсѣчь (на части).
Похмуратися, -рається, гл. безл. = нахмарити. Похмурилося на дворі.
Правний, -а, -е. Законный, основанный на правѣ. Ми позаводимо усюди правниї суди.
2) Правовой.
Прикалабок, -бка, м. Пристройка, небольшое помѣщеніе, пристроенное къ большему; чуланчикъ, сарайчикъ; уголокъ, особое отдѣленіе въ кладовой, шкафу и т. п. Засвітив самопальний сірничок, пішов у другий прикалабок, — коли гляне, аж висить чоловік неживий. Ум. прикалабочок. Там такий був маленький прикалабочок; туди складаємо було то трісочки, то кирпич, а иноді і курку закинемо.
Розмай, -маю, м. Основное значеніе: что-либо развѣвающееся, поэтому розмай — эпитетъ лѣса: Ой гаю мій, гаю, великий розмаю, як я впущу голубочку, вже ж і не спіймаю. Также тотъ, который развѣваетъ, разбрасываетъ въ стороны; поэтому въ свадебной пѣснѣ брать невѣсты, расплетающій ей косу, называется: розмай-коса. Ой глянь, дівчино, крізь колач, карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса, загуби-краса. розмай, розмай-зілля — растеніе, о которомъ поется въ пѣсняхъ, повидимому то-же, что и тирлич (когда его варять, то это заставляетъ милаго прилетѣть), а быть можетъ ото и не имя опредѣленнаго растенія, а названіе волшебнаго зелья, имѣющаго извѣстную чудодѣйственную силу. Біжи, дівко, до гаю, шукай корінь розмаю. Ще до гаю не дійшла, розмай-зіллячко знайшла... «Кипи, кипи, корінець, поки прийде молодець!» Ще корінець не вкипів, вже молодець прилетів.
Роспочинатися, -наюся, -єшся, сов. в. роспочатися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. Роспочалось весілля.
Ужамати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Разжевать.
2) Разжевать, разобрать (дѣло), понять.
