Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повідач

Повідач, -ча, м. Разсказчикъ. Ном. № 12871.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІДАЧ"
Борошенце, -ця, с. Ум. отъ борошно.
Воляр, -ра, м. Воловій пастухъ. Kolb. І. 68. Ай лем почав воляр трубить, почало ся дівча будить. Гол. IV. 519.
Заску́бувати, -бую, -єш, гл. = заскубати.
Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Шевч. 29. Зиком-криком босий дід гукає. К. МБ. II. 136.
Кованка, -ки, ж. Кованье. Кованка коней одна що стоїть.
Порахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. Посчитаться.
Ступка, -ки, ж. 1) Ступка. Поли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 2) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Гн. І. 118. Товді я була весела, як у батенька я жила. Чуб. IV. 387.
Угляний, -а́, -е́ ? По-при пшеницю угляний гостинець. Гол. IV. 107.
Чортячий, -а, -е. Чертовскій. Чортяча старшина. Стор. МПр. 42. Чортячий, огонь. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІДАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.