Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохиляти

Прохиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прохилити, -лю, -лиш, гл. Раздвигать, раздвинуть (густо растущія растенія), пролагая себѣ путь, наклоняя (растенія) въ противоположныя стороны. Ой в городі бузина, вітер не прохилить. Грин. III. 171.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХИЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХИЛЯТИ"
Доборо́тися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить бороться, — борьбу. Доборолась Україна до самого краю. Шевч. ІІ. 69.
Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Комашниця, -ці, ж. Муравейникъ. Канев. у.
Ламання, -ня, с. 1) Ломъ, разломъ, ломаніе, разламываніе. 2) Нарушеніе, несоблюденіе. І в ламанні свого слова попадуться нечестиві. К. Псалт. 135. 3) Ломота. Ламаня ма в кістю. Вх. Уг. 249.
Попродовбувати, -бую, -єш, гл. Продолбить (во множествѣ). У чумаків колеса товстії, то в колесах було попродовбує дірки да туди гроші положить. ЗОЮР. І. 76.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
Рижуха, -хи, ж. Раст. Draba nemorosa. ЗЮЗО. І. 121.
Суджений, -а, -е. Суженый. Ой вечірняя зоря двоє діток привела: однеє родженеє, а другеє судженеє. Н. п.
Убрати, -ся. Cм. убірати, -ся.
Хильнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хилити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХИЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.