Зґрунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Достать дно. Місця того ніхто не зґрунтує.
Лови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Ловиться. Лови рибку, як ловиться. оттака́ ловись! оттака ловися! Вотъ те на! Вотъ такъ исторія! Этакая бѣда! За Правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! 2) Соединяться, сходиться. Задньою стороною притикає побій ( = криша) до осьмірки, де ловиться (сходиться) з такими ж побоями, поставленими на сусідніх крилах (у церковній будівлі). 3) О молокѣ: створаживаться.
Оскард, -ду, м. и оскарда, -ди, ж. Мотыка; кирка, которой насѣкаютъ жернова.
Перегонити, -ню, -ниш, гл. переганяти.
Позамикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Запереть (во множествѣ). Позамикали і церкву, і цвинтарь, і зійшли на кладвище. Як у церквах та в коморах замки замикаються, так щоб нашим ворогам зуби і губи позамикало.
2) Заключить, запереть (многихъ). Позамикали всіх парубків у холодну.
3) Преградить (многимъ).
Поодноборонь нар. Въ одну борону.
Потомити, -млю́, -миш, гл. Утомить. Їдуть вони, їдуть, — вже й коні потомили й зголодніли сами. Ми їхали за три милі, кониченьки потомили.
Приймати, -ма́ю, -єш, сов. в. прийняти, приня́ти, -йму́, -меш, гл.
1) Принимать, принять. Він прийма до свого гурту, тілки не всякого, а з проби. Приймай мою вірную дружину да за рідну дитину. Свої не прийняли його. Їв би очима, та душа не приймає.
2) Принимать, принять за что, счесть за что. Як не прийме Біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато.
3) Получать, получить, брать, взять. Королевські листи до рук добре приймати. На коня сідав, опрощення приймав. Чотирі карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! ну, — нема часу балакати, — приймай гроші. приняти слово. Заговорить. Приняв ізнов слово божий чоловік.
4) Браться, взяться. За замок руками не приймали.
5) Терпѣть, вытерпѣть. Лиха душа прийма довіку муку. Наругу од дітей приймати.
6) — ланцюгами. Сковывать, сковать цѣпями. Ланцюгами втроє себе приняв.
Ходовитий, -а, -е. Имѣющій хорошій шагъ, поступь. Ходовитий кінь.
Цьомкати, -каю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть, кричать.
