Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хававкання

Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВАВКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАВАВКАННЯ"
Дити́нячий, -а, -е. = Дитячий.
Зацю́кати, -каю, -єш, гл. Начать слегка рубить топоромъ.
Манасти́рський, -а, -е. Монастырскій.
Паздеристий, -а, -е. Растрескавшійся; щекастый. Вх. Лем. 446.
Покрупини, -пин, ж. 1) = покруп'янка. Желех. 2) Засахарившійся медъ, медъ въ крупинкахъ. Вх. Зн. 51.
Родителька, -ки, ж. Родительница, мать. Не було родительки навчати. Лебед. у.
Розрух, -ху, м. 1) Возмущеніе, мятежъ, бунтъ. 2) Смута, тревога, смятеніе. А тут вже розрух зробився: шукають тії молодиці: порозбігалися скрізь, якою вона дорогою йшла, та й найшли у житі. Рудч. Cм. і. 210.
Стидитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. = стидатися. Хлопець після сього годі да й годі вчить, і не сідає коло його, стидиться. ЗОЮР. І. 48.
Укупі нар. Вмѣстѣ. Росли собі вкупі. Чуб. Укупі били ляхів, укупі терпіли всякі пригоди. К. ЧР. 71. Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Шевч. Ум. укупоньці, укупочці, укупці. Сидівши вкупоньиі, мовчали. Мкр. V. 66.
Хуґа, -ґи, ж. Вьюга, мятель. О. 1862. У. Кух. 39, 29. Як піднялась хуґа! Ліпе ж тобі, що й Господи! Мнж. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАВАВКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.