Бійзько нар. = бійно. Серце у мене як не вискочить, і бійзько, і якось весело.
Вистерегти, -ся. Cм. вистерігати, -ся.
Доплуга́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дотащиться, добраться. Ледве доплуганився до міста.
Жмі́нечка и жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.
Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Нащо мою збентежив дочку?
Златогла́в, -ву, м. = злотоглав. Паювали... златосинії киндяки на козаки, златоглави — на отамани, турецькую білую габу — на козаки на біляки. Оксамити, златоглави будемо носити.
Знести, -ся. Cм. зносити, -ся.
Пара, -ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. За парою і світа не бачить. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. Вона все ходить, з уст ні пари. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. 4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. 5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? 6) до пари бути. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. Не до пари голубоньці горобець. до пари брати, давати, класти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. 7) бути в парі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Ум. парка, паронька, парочка. Голубів парка. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка.
Розсипати, -па́ю, -єш, сов. в. розсипати, -плю, -плеш, гл. Разсыпа́ть, разсы́пать. Породила мене мати на біду, розсипала м орішеньки на льоду. Розсипала я на його чимало карбованчиків.
Шляхетніти, -ні́ю, -єш, гл. Облагораживаться.