Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

набухати

Набу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Наколотить. Набухали кулаччям по спині. 2) Налить или наложить слишкомъ много.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАБУХАТИ"
Брись, -ся, м. Имя собаки. Kolb. І. 65.
Бруку! меж., выражающее воркованіе голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку! Pauli. II. 115.
Бухарка, -ки, ж. Сортъ дыни.
Винародовити, -влю, -виш, гл. Денаціонализировать, лишить національности. К. Кр. 35.
Відволокти Cм. відволікати.
Мерзосві́тній, -я, -є. Очень мерзкій. Ах ти мерзосвітня! Харьк. г.
Приличкувати, -ку́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать.
Пушкарь, -ря́, м. 1) Артиллеристъ. 2) Стрѣлокъ. Угор. 3) Родъ сельскаго полицейскаго (въ Галиціи), вооруженнаго ружьемъ. Вх. Зн. 58.
Рубака, -ки, м. Рубака. Латин старий був не рубака і воюватись не хотів. Котл. Ен.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата. Чуб. V. 98.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАБУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.