Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наплюгавити

Наплюга́вити, -влю, -виш, гл. Напачкать, нагадить, насквервить, напакостить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЛЮГАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЛЮГАВИТИ"
Гоне́ння, -ня, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. МХ. 34.
Дани́на, -ни, ж. Дань. Єв. Л. XX. 22. І нехай йому данину принесуть царі ферейські. К. Псал. 164.
Загу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Як у нього ячмінь, то но грошам загуба. Уман. у. 2) Пагуба.
Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Коренити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Укоренять. 2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кв. II. 19. Кого попало і корениш, і ганить. Стор. І. 53.
Ніде 1 нар. 1) Негдѣ. 2) Некуда. Йому ніде дітись.
Побаришувати, -шую, -єш, гл. Побарышничать, взять прибыль при продажѣ. От побаришував: ні стовпа, ні борошна (бариша?). Ном. № 10575.
Позаглушувати, -шую, -єш, гл. Заглушить (во множествѣ).
Портнина, -ни, ж. 1) Ткань изъ пеньки, льна. Лебед. у. 2) Грубыя нитки изъ оческовъ пеньки. Вас. 201.
Сріб'яний, -а, -е. = срібний. Вх. Лем.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПЛЮГАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.