Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наплюгавити

Наплюга́вити, -влю, -виш, гл. Напачкать, нагадить, насквервить, напакостить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 510.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЛЮГАВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАПЛЮГАВИТИ"
Бендюжник, -ка, м. Ломовикъ, ломовой извозчикъ. Херс.
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Дуб'Я́нці, -ців, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей изъ дубленой кожи. Вх. Зн. 72.
Корпус, -са, м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст. Левиц. І. 883.
Одвірець, -рця, м. = одвірок. О. 1861. XI. Св. 35.
Пожовтявий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Лем. 452.
Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко. Н. п.
Пуцка, -ки, ж. Membrum virile. Вх. Уг. 264.
Рабування, -ня, с. Грабежъ. Рабуванням чужих осель живилися. К. Хм.
Списьменна, списьменська, нар. Свысока, по ученому. Котл. Ен. VI. 81. Оце ж так заговорив вам списьменська. Стор. І. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАПЛЮГАВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.