Держа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Держаться. 2) Придерживаться, держаться. Держись берега! Ном. № 3359. Держися війська все середнього. Чуб. ІІІ. 271. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Ном. № 5862. Держись за землю! Ном. 6643. — ха́ти. Бывать, быть дома. Я для тебе недобрим був чоловіком: як не лежав, то ходив, або й хати не держався. Св. Л. 97—98. Дітвора й хати не держалась — розбрелись, хто куди попав. Св. Л. 175. — голови́. Удерживаться въ головѣ. Антосьо слухав сю мову, а вона йому й голови не держалась. Св. Л. 191. 3) Не отступать, не сдаваться, держаться. Держись, козаче, отаманом будеш. Ном. 4) Поддерживаться, имѣть опору. Папи мужиками тільки й держуться. 5) Находиться, пребывать. Зімою риба держиться на дні. Держа́тися ку́пи. Быть вмѣстѣ. Таке́, що й ку́пи не держи́ться. Несообразность. Вигадаєте таке, що й купи не держиться. Левиц. Пов. 186.

Колодка, -ки, ж. Ум. отъ коло́да. 1) Небольшая колода. А-а, котку! не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. (1849). 103. Сложенныя у дворовъ на улицѣ бревна обыкновенно служать мѣстомъ собранія крестьянъ (преимущественно молодежи) въ праздничный день; поэтому — усі хлопці на колодці, а мого не має. Мет. 10. Гриць... устав з колодки. Г. Барв. 451. 2) Обрубокъ дерева, привязываемый женщиной неженатому мужчинѣ въ понедѣльникъ сырной недѣли; мужчина долженъ волочи́ти колодку, пока не откупится. Маркев. 2. О. 1861. X. Свидн. 63. віддавати колодку. Обычай, по которому въ день Пасхи дѣвушка, христосуясь, не обмѣнивается съ парнемъ писанкой, а только даетъ ее ему, за что парень долженъ ей найня́ти тане́ць, т. е. музыку къ танцамъ. О. 1861. X. Спид. 60, 62. 3) = колода 4. Скручують йому руки і забивають у колодку. Левиц. І. 41. 4) = колода 8. Тутечки у його велика пасіка була, — колодок з двісті. Стор. 56. 5) Ступица въ колесѣ. Рудч. Чп. 250. б) У кожевниковъ: рукоять шкафи́, скребка для кожъ. Cм. шкафа. Шух. І. 253. 7) У гребенщиковъ: часть рога, соотвѣтствующая охвату рукой. Вас. 163. 8) Висячій замокъ. 9) Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Уг. 246. Ум. коло́дочка.

Кугач, -ча, м. = сич. Кугач реготів. Мил. 10.

Ожеледець, -дця, м. Ледъ, замерзшій на вѣткахъ. Вх. Лем. 443.

Посклеювати, -юю, -єш, гл. Склеить (во множествѣ).

Промнявкати, -каю, -єш, гл. Промяукать.

Селедець, -дця, м. = оселедець. Рудч. Ск. II. 172.

Тоншати, -шаю, -єш, гл. Становиться тоньше.

Унизу нар. Внизу.

Цвірготати, -чу, -чеш, гл. = цвіркотати. Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче. Н. Вол. у.