Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими.
Волоснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = волоситися. Діти волоснуються.
Ось нар. Вотъ, здѣсь. Ось послухай, Ганно, мене нерозумної. Науме! де ти'? — Ось. аж ось. а) Вотъ гдѣ. Де воно поділося? — Аж ось. б) Вдругъ. І тілько що хотів дать драла, аж ось Дідона за чуб хвать. ось-де, ось-дечки, ось-ось-де. Вотъ гдѣ. Ось-осьде я, коли вам треба. ось-так. Вотъ такъ, вотъ такимъ образомъ. ось-що. Вотъ что. Той побачите, що ось-що ваші славні Брути. ось-ну. А-ну ко! Ось-ну вип'ємо по чарці. От задуту я злу личину, ось-ну лиш тілько завертись. ось-ось, ось-ось-о. Вотъ тутъ. ось-як. Вотъ какъ.
Піддячий, -чого, м. Помощникъ дьячка. Зараз по нашого о. Петра та по дяка й піддячого посилай. Наш піддячий любить борщ гарячий, а голодний їсть і холодний.
Привітниця, -ці, ж. Привѣтливая женщина. І нашим, коморам клюшниця, і нашому роду привітниця.
Степина, -ни, ж. Степное сѣно.
Табин, -ну, м. Шелковая плотная матерія.
Тік I, то́ку, м. Токъ, расчищенное мѣсто для молотьбы. У нас кругом токи, спирти, засіки повні. Добулась, мов сова на току.
Чепець, -нця, м.
1) = очіпок. Чув же я вісти і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку.
2) Сѣтка, связанная изъ снурковъ на головѣ у замужнихъ мѣщанокъ.
3) Второй желудокъ жвачныхъ.
4) Сальникъ. Ум. чепчик.
Шпак, -ка, м.
1) Скворецъ. Ловить, як кіт шпака. Шпака вбити. Дать промахъ. Е, як би то так, а то вб'єте шпака такого, що ну! шпака удрати. Вздремнуть.
2) Названіе вола.
3) головка у винта. Ум. шпаконько, шпаченько, шпачо́к. Біля села Жабокрича, де ляхи стояли, три козаків, як шпаконьків, на паль повбивали.
