Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохати

Прохати, -ха́ю, -єш, гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХАТИ"
Варійка, -ки, ж. Маленькій горшочекъ. Нѣжин. у.
Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Галасайко, -ка, м. Крикунъ. Желех.
Залама́ти Cм. заламлювати.
Мости́на, -ни, ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. Чуб. V. 729. 2) Полъ. Гал.
Пащикування, -ня, с. Многословныя разглагольствованія; дерзкія разглагольствованія.
Ракляцький, -а, -е. Босяцкій. Харьк. у.
Розмитий, -а, -е. 1) Размытый. 2) вони між собо́ю не розмита вода. — Они межъ собой очень дружны. Ном. № 9525.
Роскушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роскуси́тися, -шуся, -сишся, гл. Раскусываться, раскуситься.
Термосити 2, -шу, -сиш, гл. Тормошить, теребить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.