Вирячувати, -чую, -єш, сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл. — очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку.
Дві́сті, двохсо́т, чис. Двѣсти. Покидаю тобі, молода дівчино, козаченьків двісті. Вона мене добре знала, на сто рублів повіряла, а на двісті прищитала, сірі воли грабувала.
Забу́ритися, -рюся, -ришся, гл. Обмочиться.
Здешеви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Сдѣлать дешевымъ. Здешевили хліб. Здешевила свекорка, здешевила, рідного батенька не купила.
Любу́ня, -ні, ж. ласк. отъ любка. Хаюню, любуню, чи любиш ти мене?
Перемочити, -ся. Cм. перемочувати, -ся.
Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. Набрала води сцілющої, попорськала.
Спритний, -а, -е. Понятливый, смѣтливый, ловкій, проворный. Суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, зараз його на світ виведе. Ти то спритний, як Матвій до куропатв.
Стеречи, -ся = стерегти, -ся.
Укаляти, -ляю, -єш, гл. Опачкать.
