Відвіт, -ту, м. Отвѣтъ. одвіт оддавати. Отвѣчать.
Дова́дити, -важу, -диш, гл. 1) Досадить. До того мені доводив, що вже й вадити більш ні в чім. 2) Пріучить. Доводив хлопця до горілки.
Загада́ти, -ся. Cм. загадувати, -ся.
Ниточка, -ки, ж. Ум. отъ нитка.
Позаривати 2, -ва́ю, -єш, гл. Зарыть (во множествѣ). Як у нас корови погинули, так не дозволили й шкури поздирати, так і позаривали.
Простір, -тору, м.
1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. Душа потребує простору, жада волі. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір.
2) и ми. Пространство.
Татко, -ка, м.
1) Ум. отъ тато. Благословилась Марусенька да у свого татка на посадоньку сісти.
2) Священникъ.
Ткаченко, -ка, м. Сынъ ткача.
Шкарадний, -а, -е. Гадкій.
Шпигинарь, шпиґина́рь, -рю́, м. Скипидарь.
