Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протратити

Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТРАТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТРАТИТИ"
Вдовіти, -ві́ю, -єш, гл. = удовіти.
Гуркотли́вець, -вця, м. Лѣсной голубь, дикій, сизый голубь, Columba oenas. Вх. Пч. II. 9.
Мину́лий, -а, -е. Прошедшій, минувшій.
Насмальцьовувати, -вую, -єш, сов. в. насмальцювати, -цюю, -єш, гл. Намазывать, намазать жиромъ, саломъ.
Похитнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошатнуться, покачнуться.
Прискаржити Cм. прискаржувати.
Суятний, -а, -е. Плохой, затруднительный, стѣснительный (объ обстоятельствахъ). Суятна на мене година — я въ затруднительномъ, тяжеломъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Улучно нар. Мѣтко.
Фраснути, -ну, -неш, гл. Ударить. Желех.
Черня, -ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади. Херс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОТРАТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.