Біднійшати, -шаю, -єш, гл. Бѣднѣть, дѣлаться бѣднѣе, приходить въ нищету. Землі менчає і люде біднійшають, бо ні з чого потягти.
Буланий, -а, -е. Буланый. Сідлай коня вороного, а під себе ще буланого. Ум. буланенький.
Випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. Тоді випровадили його додому. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Вона його за ворота собаками випровадила.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Позасікати, -ка́ю, -єш, гл. Засѣчь (многихъ).
Порозру́бувати, -бую, -єш, гл. Разрубить (во множествѣ).
Чвиркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] чвиркнути, -ну, -неш, гл.
1) Плевать, плюнуть.
2) Брызгать, брызнуть. Кров так і чвиркнула вгору.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.
Череватіти, -тію, -єш, гл.
1) Пріобрѣтать большой животъ, дѣлаться брюхатымъ.
2) Беременѣть, брюхатѣть.
Шухляда, -ди, ж.
1) Ящикъ въ столѣ, выдвижной ящикъ.
3) Шкатулка. Ум. шухлядка.
