Більш нар. = більше. Більш копи лиха не буде. більш-менш. Болѣе или менѣе. Пекарні в панотців тісні, то на кожну більш-менш велику оказію вже страву готовлять на дворі.
Боронець, -нця, м. Защитникъ.
Вишар, -ру, м. Прошлогодняя трава.
Зами́литися, -люся, -лишся, гл. Покрыться пѣной.
Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Cм. кийкуватий.
Паляничити, -чу, -чиш, гл. Печь паляниці? Встрѣчено въ слѣд. пословицѣ: Так вже його піч спекла, так його паляничить.
Родзинковий, -а, -е. Изюмный.
Спорожнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спорожнитися, -жнюся, -нишся, гл.
1) Опорожняться, опорожниться. Торба спорожнилась.
2) Разрѣшиться отъ бремени. Вона тепер у тяжі, а спорожниться, то буде робити.
Хроп! меж., выражающее ударъ, бросаніе со звукомъ, разбиваніе. Де взявся Мартин, — хроп бідою об тин.
Шептати, -пчу, -чеш, гл.
1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому.
2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть.
3) Наговаривать, наушничать.
