Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протуркотати

Протуркотати, -чу́, -чеш, гл. Проворковать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 486.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОТУРКОТАТИ"
Безгрішшя, -шя, с. 1) Безгрѣшіе, безгрѣшность. 2) Безденежье. Чуб. І. 232. Безгрішшя прокляте. Шевч. (О. 1861. X. 46).
Гону́к, -ка, м. = Онук. Грин. ІІІ. 530.
Духівни́ця, -ці, ж. Духовное завѣщаніе. Мил. 165.
Запа́льчасто нар. Запальчиво.
Збідня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. збі́днити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать, сдѣлать бѣднымъ. Будем їх двори сповняти, а свої збідняти. Г. Барв. 86.
Мури́на, -ни, ж. Болотце, остающееся послѣ половодья. Грайвор. у.
Онаджити, -джу, -джиш, гл. = оначити. Вх. Зн. 44.
Се мист. с. р. отъ сей.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла. Чуб. V. 1034.
Слабосилля, -ля, с. Слабосиліе. К. Іов. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОТУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.