Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохатарь

Прохатарь, -ря, м. = прохач. Пришили прохатарі ті, що на церкву просять. — Ну, набери їм ківш пшениці. Харьк.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХАТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХАТАРЬ"
Брижі Cм. брижа.
Виварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виваритися, -рюся, -ришся, гл. Вывариваться, вывариться. Аф. 324.
Ду́монька, -ки, ж. Ум. отъ думка.
Замо́вити Cм. замовляти.
Костяк, -ка́, м. = кістяк.
Перенизувати, -зую, -єш, сов. в. перенизати, -жу, -жеш, гл. Перенизывать перенизать наново. Намисто треба перенизати. Черниг. у.
Розгикатися, -каюся, -єшся, гл. Много икать.
Скам'яніти, -нію, -єш, гл. Окаменѣть. Мнж. 29. Чого це тут усе скам'яніло? Мнж. 32.
Скрут, -ту, м. 1) = скрута. Сим. 204. До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже! Канев. у. Ой скрут же мій та й дуже важкий: що ж я маю робити. Канев. у. До пристані прибудеш, дорожний скрут, нудьгу забудеш. Мкр. Г. 43. До скруту треба. Крайне необходимо. Туди він не часто забігав; хиба вже до скруту чого треба, то зайде. Мир. Пов. II. 42. 2) Въ водяной мельницѣ: снарядъ, при помощи котораго кіш можно передвинуть въ сторону отъ жернова. Мик. 481. 3) Продолговатый клубокъ, смотанный изъ выплетенной для приготовленія шляпъ соломенной ленты. Гол. Од. 56.
Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХАТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.