Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохатарь

Прохатарь, -ря, м. = прохач. Пришили прохатарі ті, що на церкву просять. — Ну, набери їм ківш пшениці. Харьк.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 488.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХАТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХАТАРЬ"
Ана́хтема, -ми. 1) ж. Анаѳемствованіе. Сьогодня в церкві анахтему співали. 2) об. Проклятый, отверженный человѣкъ, анаѳема. Употребляется какъ бранное слово. У Котл. также ана́хтем, -ма: Анахтем вічний Турн пропав. Котл. Ен. V. 39.
Барилко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Вистягом нар. Въ строчку.
Гре́бчик, -ка, м. Ум. отъ гребець.
Дога́їтися, -гаюся, -єшся, гл. = Догаятися.
Заґедзе́лити, -лю, -лиш, гл. Понести чепуху.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита. Н. Вол. у.
Понасуплювати, -плюємо, -єте, гл. Нахмурить (во множествѣ).
Проскура 2, -ри, ж. Просфора. Як при попу жила, да все проскури їла, тепер за тобою — сухар із водою. Чуб. V. 666. Ум. проскурка.
Простацтво, -ва, с. 1) Простонародный бытъ. Ниньки у нас, у простацтві стома карбованцями не обійдешся за рік. Камен. у. 2) соб. Простые люди. К. Дз. 35. Співались вони або читались у рукописі геть широко по Вкраїні між панами, а деякі чував я й між простацтвом. К. ХП. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХАТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.