Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохальний

Прохальний, -а, -е. Просительный. Випрохав у владики книжку прохальну, щоб зібрати грошей (на церкву). Г. Барв. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 487.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХАЛЬНИЙ"
Доци́катися, -каюся, -єшся, гл. Договориться ци (зовъ козы). Употреблено въ вертепной драмѣ въ слѣд. сценѣ: Клим: Ци-ци! Коза: Меее! Клим: Ци-ци! Козо: Меее! Прячется подъ Иродовъ тронъ. Клим: Отеж доцикався! й козу загубив. Маркев. 63.
Кляння, -ня, с. Брань. Вх. Лем. 425.
Лубо́чок, -чка, м. Ум. отъ луб.
Милі́ння, -ня, с. Мыльная вода. Підмочене у Вислі мило зібрав, роспустив на миління, злив у бочку. Ном.
Одамашковий, -а, -е. и пр = адамашковий и пр.
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Прошитє, -тя, с. Родъ вышивки. Шух. І. 155, 156.
Сікнутися Cм. сікатися.
Хорбак, -ка, м. 1) Худородный человѣкъ. Желех. 2) = хробак. Желех.
Шкорупа, -пи, ж. Корка на поверхности земли. Земля взялась шкорупою. Богод. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.