Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прохоріти

Прохоріти, -рію, -єш, прохорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = прохворіти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОХОРІТИ"
Буцівка, -ки, ж. 1) Сортъ яблокъ. 2) Насмѣшливое названіе, которое жители херсонск. губ. даютъ крестьянкамь изъ болѣе сѣверной Малороссіи.
Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.
Канун, -ну, м. Медъ, который варять къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув. Ном. № 10929.
Моло́тися, мелюся, -лешся, гл. Молоться. Нехай твоє мелеться, не вибірай. Ном.
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Нащурити, -рю, -риш, гл. Насторожить. Сидить зайчик за піччу і уха нащурив. Рк. Макс. Розморщив чоло, підніс брови і нащурив уха. О. 1862. І. 109.
Півкуля, -лі, ж. Полушаріе. Желех.
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл. 1) Потолочь, истолочь. 2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Кв. Горшки потовк, вікна побив. О. 1861. VI. 77. 2) Поколотить. Вона його п'яного потовче. Стор. МПр. 155.
Сукроватиця, -ці, ж. Сукровица. З отрунку жене та й звідусіль сукроватиця біжить. Харьк.  
Уґвинтити Cм. уґвинчувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОХОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.