Анке́р и анки́р, -ру, м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю.
Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл.
1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Хліб... сарана виїла. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Зоставатися, -таю́ся, -є́шся, сов. в. зостатися, -нуся, -нешся, гл. = зіставатися, зістатися. То був волом, а то не хочеш зостатися конем. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь.
Надпали́ти Cм. надпалювати.
Осолода, -ди, ж. Услада. Він дав таку в печалях осолоду.
Примова, -ви, ж. Заговоръ (знахарскій).
Провинити, -ню́, -ни́ш, гл. Провиниться. Що ж я провинив, що тя питаю? Будеш бити, сли-м провинила.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. 6.
Того 1), мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала.
Тутечка, тутечки, нар. Ум. отъ тут.
