Горду́н, -на́, м. Гордецъ. Козак не гордун, що оборве, то й в кавдун.
Кламцати, -цаю, -єш, гл. = клацати. Між двома дубами кламцає баба зубами.
Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл.
1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом.
2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький.
Почарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Поколдовать.
2) Очаровать (многихъ).
Праведник, -ка, м. Праведникъ. Бог любить праведника, а чорт ябедника. Господь його між праведники прийме.
Пуга 1, -ги, ж. Кнутъ. Ляснув погонич пугою, коні заржали.. як пугою по воді. Какъ горохомъ объ стѣну. Ум. пушка.
Ристь, -ті, ж. Рысь. Ристю, коники, ристю! За користю біжи ристю. в собачу ристь побігти. Быстро побѣжать. А далі аж не оглядівся, з двора в собачу ристь побіг.
Стукотіти, -чу, -чеш, гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче.
Устрелити, -лю, -лиш, гл. Застрѣлить. Ой як стрелив Бондаренко, — гусарина встрелив. Темно, хоч в око встрель.
Шибен, -ни, ж. Шибениця.
