Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Вихруватий, -а, -е.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. 2) Помочь себѣ.
Заче́па, -пи 1), ж. Зацѣпа. 2) об. Задирщикъ, задирщица. Одсувається... щоб бува з п'яних очей не креснув зачепа.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.
Наї́житися Cм. наїжуватися.
Натхнений, -а, -е. = надхнений. Ввели ж мою натхнену з неба волю.
Обцінка, -ки, ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів.
Полісся, -ся, с. Полѣсье. А в самого шістьсот уллів пасіки було. Аж на полісся було посилає.
Почванитися, -нюся, -нишся, гл. Почваниться, поважничать.
